в означеннях
Тлумачення, значення слова «смоляний»:

СМОЛЯНИ́Й, а, е.

1. Прикм. до смола. Я пам'ятаю вечір темний Тепер далекої весни, Зелений берег, ліс таємний, Смоляні пахощі сосни (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 189); Смола кипить.. Старі корабельні майстри.. могли іноді побачити майбутнє корабля в тих смоляних бульках (Юрій Яновський, II, 1958, 127); Смоляна маса в процесі роботи [карбування] створює рівномірний опір оброблюваної поверхні дії інструменту (Дукати і дукачі України, 1970, 45);
//  Який утворюється при горінні смоли. Смоляний дим;
//  Зробл. із смоли. Тільки в однім місці монгольського табору блищалося світло: се горів-палахкотів смоляний світич (Іван Франко, VI, 1951, 99);
//  Просякнутий, покритий, натертий і т. ін. Смолою. З самого [чорта] таке полум'я приска, неначе стонадцять кіп смоляного віхтя палає (Марко Вовчок, VI, 1956, 271); Коло церкви палали смоляні бочки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 363); Смоляний канат.

2. Який містить у собі смолу, багатий на смолу. Смоляна сосна.

3. Дуже чорний і блискучий (про волосся). Хачатуров обвів блискучими очима комсомольців і погладив двома пальцями свої чорні смоляні вуса (Олесь Донченко, II, 1956, 209); Звичним рухом поправляє [Маня] пасмо смоляного волосся, що вибилося з-під берета (Вадим Собко, Любов, 1935, 34).

4. рідко. Сосновий. Є в продажу нейлонові ялинки.. А щоб вони пахтіли натурально, Екстрактом їх оббризкують сосновим, І шишечки на них чіпляють справжні, Позичені у смоляному лісі (Ігор Муратов, Осінні сурми, 1964, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 416.

Коментарі (0)