в означеннях
Тлумачення, значення слова «смолистий»:

СМОЛИ́СТИЙ, а, е.

1. Прикм. до смола. Соснові голки містять багато смолистих речовин (Колгоспник України, 11, 1961, 29);
//  Який утворюється при горінні смоли. Смолистий густий дим в'їдався в очі од сирого цурупалка (Іван Микитенко, II, 1957, 41);
//  Насичений запахом смоли. Стоять [сосни], немов діди в кожухах, Смолистий дух у ніздрі б'є (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 76).

2. Який містить у собі смолу, багатий на смолу. Біле, з кори обдерте, смолисте, дерево блискотить до сонця (Іван Франко, I, 1955, 368); Смола кипить, як турецька кава. Вогні під нею палахкотять і шпурляють іскри на боки. Смолисті дрова попались! (Юрій Яновський, II, 1958, 128).

3. Дуже чорний. З яруги виїхав широкоплечий вершник з похмурим, дикуватим обличчям і чорною смолистою бородою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 90); Чорноока Настя рвучко відкинула за плечі тугі, смолисті коси (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 4).

4. Якого смолили, просякнутий смолою. По смолистих скрипучих вантах, Як по клавішах, пробіжи. Все, що хочеш мені сказати, Тут, під небом, і скажи (Любов Забашта, Вибр., 1958, 11); Зашаруділа під смолистим днищем мілина (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 247).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 415.

Коментарі (0)