в означеннях
Тлумачення, значення слова «смуткувати»:
Рими України: словник рим

СМУТКУВАТИ і СМУТУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що смутитися. Після Василевого весілля смуткувала Марина осінь, смуткувала й зиму, а на різдво вже й розвеселилась! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 87); Однії [однієї] неділі смуткувала я дуже сама (Марко Вовчок, I, 1955, 194); Він не сварився ніколи з тими, хто вважав свою думку правдивою, а бачивши в других людях злобу за неоднакові з ними думки, дуже смуткував (Володимир Самійленко, II, 1958, 226); Стогне [мати], тужить,.. За діло нехотя береться Або, смутуючи, квилить: «Гарасю, соловейку мій! Як жив, озвись до мене, сину!..» (Українські поети-романтики.., 1968, 578); О, знаю я, Чого моя Душа смуткує і болить (Володимир Самійленко, I, 1958, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 419.

Коментарі (0)