в означеннях
Тлумачення, значення слова «смичок»:

СМИЧОК 1, чка, чол. Дерев'яна паличка з натягнутим уподовж пучком кінського волосу; служить для видобування звуку на струнних музичних інструментах. Висіла на стіні запилена скрипка і смичок над пюпітром з розгорнутими нотами (Леся Українка, III, 1952, 582); Арсен повів смичком по струнах. Полились звуки скрипки (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 92);  * Образно. Хтось невидимим смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 8);  * У порівняннях. [Хотина:] Як взяв [Роман] молотка у руку, то так він у нього і заходив по кувадлі [ковадлі], як смичок по скрипці!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 67).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 406.

Коментарі (0)

СМИЧОК 2, чка, чол. Те саме, що смик 2. Собаки, напившись води, лягли на моріжку.. Рудий козак злими очима глянув на хортів, смикнув за смичок і поволік їх до двору (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 406.

Коментарі (0)