в означеннях
Тлумачення, значення слова «смикнути»:

СМИКНУТИ, ну, неш, док.

1. перех. і неперех. Однокр. до смикати 1—3, 5,6. Нап'явсь [Еней], за гілочку смикнув, Аж дерево те затріщало (Іван Котляревський, I, 1952, 124); Марія смикнула Василину за рукав так, що у неї рукав затріщав (Нечуй-Левицький, II, 1956, 116); Васько смикнув віжки, і кінські копита затупотіли по мосту (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 55); Кузьма смикнув головою, потім аж навшпиньки підвівся й уп'явся у вершника очима (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 164); Сіла вона на гребені, незчулася сама, як узяла веретено; смикнула з кужеля пасмо, вивела нитку... (Панас Мирний, I, 1949, 242); Хто йде, — горох скубне: гребець скубне у жменю; Іде косар і жнець — нагарбають в кишеню; Прискочить дітвора, — і в пелену смикне... (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 60); [Дремлюга:] Може, спати підеш? Ти багато столичної смикнув... [Терещенко:] Горілка тепер мене не бере (Олександр Корнійчук, II, 1955, 342);
//  безос. Гудок паровоза. Смикнуло вагон, — труснуло сонного Петра (Андрій Головко, I, 1957, 438); — За голову сільради торік вийшла [дочка куркуля], за Матюху... — За Корнія? Що був воєнкомом при волості? — Давида аж смикнуло (Андрій Головко, II, 1957, 12).
Смикнути за язик (за язика) див. язик; Смикнути люльки (цигарки і т. ін.) — закурити люльку, цигарку і т. ін. — А чи не смикнули б, пане! Павле, люльки? — спитає наймит. — Смикнув би, — пробелькоче Павлусь, — так люльки не знайду (Олекса Стороженко, I, 1957, 59); Смикнути цівкою див. цівка.

2. неперех. Різким рухом зрушити (з місця). Мар'ян натяг віжки. Коні смикнули з місця (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 172).

3. неперех., розм. Швидко піти, зникнути. Над ними стояла дівчина в рожевій суконці й радісно махала кудись рукою.. Вони нишком підвелись і смикнули безшелесно в траву (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 404.

Коментарі (0)