в означеннях
Тлумачення, значення слова «смисл»:

СМИСЛ, у, чол.

1. Уявлення про щось, поняття, розуміння чого-небудь. [Олеся:] Такий тільки чоловік усьому дав інший смисл, і в те, що нам часто вбачається вже мертвим, він вдуває дух животворящий... (Марко Кропивницький, II, 1958, 335);
//  Роль, важливість чого-небудь. Робітнича самостійність, вплив робітників на свою фракцію, розв'язування самими робітниками питань своєї партії — ось у чому великий історичний смисл того, що відбувається (Ленін, 23, 1972, 50); Глибокий політичний смисл полягав і в тому, що «Русалка Дністровая» була книжкою, головним героєм якої був народ (Радянське літературознавство, 1, 1957, 110).

2. Внутрішній зміст, суть чого-небудь; значення. І поезія, і звуки, і образи — все зрушувало, все розкривало схований гарячий смисл і усміхалося (Гнат Хоткевич, II, 1966, 119); Скільки краси в товаристві, в любові людини до людини! Скільки високого смислу в почутті рівності і дружби народів! (Олександр Довженко, III, 1960, 70).

3. Мета, завдання, призначення чого-небудь. Ми не вкладаємо смислу нашого життя в саму працю, лише в те, що ми за нашу працю одержимо (Ольга Кобилянська, III, 1956, 103); Партія існує для народу, в служінні йому бачить смисл своєї діяльності (Програма КПРС, 1961, 122);
//  розм. Користь, вигода. — Чи є смисл приймати такі страждання за дурненький, малий факт, за факт одставки якогось там жандаря? (Гнат Хоткевич, I, 1966, 176); — А який, скажи мені, смисл у схрещуванні саме рослин різноманітних видів? — спитав Жуков (Олександр Довженко, I, 1958, 474).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 405.

Коментарі (0)