в означеннях
Тлумачення, значення слова «снайпер»:

СНА́ЙПЕР, а, чол.

1. Стрілець, що володіє мистецтвом влучної стрільби. За кулеметниками почали прибувати стрілецькі роти, п'ятірки розвідників, санітари, снайпери... (Іван Ле, Право.., 1957, 181); — Іду на фронт. Стану снайпером, кулеметницею, ким завгодно, аби мстити ворогам за Петра, за всіх убитих і скалічених... (Іван Цюпа, Добротворець, 1971, 39).

2. чого, перен. Той, хто досяг великого вміння, високої майстерності. Швейцарська ліга радіолюбителів кожного року організовує традиційні змагання короткохвильовиків усього світу. Великий інтерес викликав ця спортивна зустріч і серед радянських снайперів ефіру (Радянська Україна, 7.I 1965, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 421.

Коментарі (0)