в означеннях
Тлумачення, значення слова «снарядний»:

СНАРЯ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до снаряд 1. В дворі Арсеналу величезна купа димучих снарядних гільз (Олександр Довженко, I, 1958, 59); Земля усіяна снарядними осколками (Іван І. Волошин, Самоцвіти, 1952, 158);
//  Який утворюється, з'являється і т. ін. внаслідок розриву снаряда. Ми рвали проліски там, де снарядні ями засипав сніг (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 145); Від поранених несло снарядним димом і запеченою кров'ю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 492);
//  Признач. для зберігання снарядів. — Артилеристи є, — виступив наперед Житченко, — та біда тільки — снарядів у нас обмаль.. — Він відкрив снарядний ящик. — Бачите? Раз, два, три. Оце й усе (Олесь Гончар, II, 1959, 78);
//  Признач. для виготовлення снарядів. У снарядній майстерні.. виник вибух (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 136).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 422.

Коментарі (0)