в означеннях
Тлумачення, значення слова «снідання»:

СНІ́ДАННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням снідати. Снідання кінчилося, коли.. слуга підійшов до заграничного політика (Іван Франко, IV, 1950, 38); На столі все було готове для снідання (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 30).

2. Те саме, що сніданок 1. Ой, заржи, варжи, вороний коню, На круту гору ідучи; Ой, згадай, згадай, серце-дівчино, Снідання готуючи (Українські народні ліричні пісні, 1958, 257); Сторож.. поставив снідання на стіл (Панас Мирний, I, 1954, 325); Настя по-дівочому вибігає в другу кімнату, там посміхається сама до себе й виносить снідання (Михайло Стельмах, II, 1962, 318).
 Друге снідання — те саме, що Другий сніданок (див. сніданок).

3. Ранковий час, коли звичайно снідають. Сіли на коні охляп та й поїхали. Було це в снідання, а так в обідню пору вже й вернулися обидва (Андрій Головко, II, 1957, 296).
 Від снідання — починаючи з того часу, коли звичайно снідають. Від снідання косили [косарі] без перепочинку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 247); Добре снідання — те саме, що Добрий сніданок (див. сніданок). Було добре снідання, прийшов час доїти корову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 436); До снідання — у ранкову пору, до того часу, коли звичайно снідають. До села було тільки вісім верст, і вона вступила в його [нього] ще до снідання (Борис Грінченко, II, 1963, 259); Сонце [було] у (в, під) снідання; Сонце (сонечко) підбилося (підійшло, піднялося і т. ін.) на снідання — про не дуже ранню ранкову пору! — А то якось сонце було так, як під снідання.. Пішла [Явдоха] до биків. Коли увіходить, хвалиться: — Нема биків (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 23); На другий день — сонце в снідання — заходить на колгоспний двір якийсь дід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 241); Черниця знов говорить: — Втомилися... Ледве дихаємо. А там додає: — Вже сонечко підбилося на снідання... (Марко Вовчок, I, 1955, 253); Сонце вже підбилося височенько, як на пізнє снідання (Іван Багмут, Опов., 1959, 19).
Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на снідання що — те саме, що Віддати (віднести, залишити і т. ін.) мишам на сніданок (див. сніданок). Поки б химерив мудрий дід, Творили б, лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели, Та на горище б однесли Мишам на снідання (Тарас Шевченко, II, 1963, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 425.

Коментарі (0)