в означеннях
Тлумачення, значення слова «снопик»:

СНО́ПИК, а, чол. Зменш.-пестл. до сніп. Один чоловік пішов у неділю брати копи — возить додому. От наклав зовсім віз, тілько ще так остававсь один снопик положити (Панас Мирний, V, 1955, 326); Виставлені [на Виставці передового досвіду] снопики прославлених високоврожайних сортів пшениці (Хлібороб України, 5, 1971, 34); Валерик вийшов до них із-за куща зі своїм свіжим яскравим снопиком зелені та квітів (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 288); В печі тріснуло поліно, викинувши з піддувала снопик іскор (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 336);  * У порівняннях. Він не хотів утікати, «свою славу козацьку під ноги топтати». І клав ворогів, як снопики (Терень Масенко, Життя.., 1960, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 428.

Коментарі (0)