в означеннях
Тлумачення, значення слова «сновигати»:

СНОВИГАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. Ходити без певної мети, без визначеного напрямку. Пожежу вгасили, люди розійшлись. Тільки три постаті хазяїв сновигали по пожарищі, мов тіні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 123); Скаже Докія вкинути паші коневі — вкине [Дмитро], а не скаже — цілий день сновигатиме по хаті, заглядаючи то в одно, то в друге вікно (Михайло Стельмах, II, 1962, 396);
//  Поспішно рухатися, снувати в різних напрямках, назад і вперед. Бджоли сновигали роєм над пасікою, неначе краплі бризкали вздовж і впоперек (Нечуй-Левицький, III, 1956, 21); Біля школи людей уже зібралося чимало. Тупотіли на ґанку чобітьми, курили, гомоніли, сновигали в коридор, з коридору (Андрій Головко, II, 1957, 53); Від станції великим шляхом понад лісом праворуч сновигають автомашини (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 37); Вгору та вниз, як човники на верстаку, сновигають поїзди з вантажами... (Терень Масенко, Роман.., 1970, 342).

2. перен. Переходити з одного предмета на інший, не зосереджуючись ні на чому (про очі, погляд, думки і т. ін.). Заглядав [Василь] у очі. А вони сновигали неспокійно (Натан Рибак, Помилка.., 1940, 178); Химерні мрії, чудні думки сновигають у голові (Василь Козаченко, Вибр., 1947, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 428.

Коментарі (0)