в означеннях
Тлумачення, значення слова «снуватися»:

СНУВАТИСЯ, снується, недок.

1. Використовуватися для виготовлення основи тканини;
//  Піддаватися снуванню;
//  безос. Що у мене в полі — сіється, ореться, А прийду додому — прядеться, снується (Павло Чубинський, V, 1874, 533).

2. Утворюватися внаслідок переплетення і з'єднання в одна ціле ниток, волокон і т. ін. — Тринадцятка снується (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 62);
//  Безперервно розмотуватися, витися (про нитку). Нитка одноманітно снувалася з клубка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 4);  * Образно. Це буде мій твір, може, кращий за ті, які читали люди, це буде повість для єдиного читача, найбільше вдячного і чуткого. І це буде нитка, що єднає смерть із життям, а поки вона снується, я ще живий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 183).

3. Те саме, що снувати 4—6. Парубки, ріпники, вози й тачки снувалися довкола (Іван Франко, II, 1950, 8); Люди снуються туди і сюди — хто знає, куди й для чого (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 413); В весняному небі снувались навдивовижу ніжні хмарки (Олександр Довженко, I, 1958, 287); Од цигарок снується дим, І пахне житом молодим (Андрій Малишко, Любов, 1946, 74); Хочеться працювати, снуються плани — а це вже добре (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 369); Новий вже замисел снується, Новий потрібно брать рубіж (Петро Дорошко, Тобі, народе.., 1959, 63).

4. перен. Поширюватися в просторі. Від образів і покуття снуються пахощі купальського зілля (Михайло Стельмах, I, 1962, 649);
//  Безперервно звучати (про звуки, мову і т. ін.); литися. Снувалася пісня в присмерках (Мирослав Ірчан, II, 1958, 236); От і снується спокійна розмова, Скручені круто димлять цигарки (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 186).

5. Пас. до снувати 1—3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 429.

Коментарі (0)