в означеннях
Тлумачення, значення слова «собачник»:

СОБА́ЧНИК, а, чол., розм.

1. Людина, що ловить або скуповує собак для продажу чи вироблення хутра. Зраз розлігся в темноті різкий свист собачника Савки, що аж шарахнулись коні (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 415).

2. перен., зневажл. Те саме, що посіпака. — А скільки їх [поліцаїв], тих своїх там [у концтаборі] собачників? (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 392); — Повернувся [Йона] в село таким катюгою, в собачники до них [фашистів] пішов... (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 61);
//  Уживається як лайливе слово. Собачник ти! Чей же ти знаєш, що батюшка ждуть вина? (Іван Микитенко, Кадильниця, 1959, 46).

3. Любитель собак.

4. Приміщення, де утримують собак для наукових дослідів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 432.

Коментарі (0)