в означеннях
Тлумачення, значення слова «соболь»:

СО́БО́ЛЬ, я, чол.

1. Невелика хижа тварина родини куницевих із темно-коричневим або темно-бурим шовковистим пухнастим хутром. Останнім часом соболь так розплодився, що ріст його доводиться обмежувати. Бо соболь — хижак і знищує білок (Знання та праця, 9, 1969, 17); Бувало і соболя бив [Чепиж], і куницю (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 146).

2. Хутро цієї тварини; виріб із такого хутра. — Коли слідом за мною вся жіноча половина глядачів корчилась в істеричнім нападі, то се звалося моїм «тріумфом», і сибірські багачі дарували мені соболі й самоцвіти (Леся Українка, III, 1952, 704); На гусарах були кунтуші оксамитові, підбиті шовком й облямовані дорогими соболями (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 218);  * У порівняннях. В мене брови — як той соболь (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 81).

3. розм. Ласкаве називання чоловіка (перев. при звертанні). — Козаченьку, мій соболю! Візьми мене із собою — Помандрую я з тобою! (Павло Чубинський, V, 1874, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 433.

Коментарі (0)