в означеннях
Тлумачення, значення слова «соцький»:

СО́ЦЬКИЙ, кого, чол., іст.

1. Особа, яка очолювала сотню (у 4 знач.). Представник городян, соцький Микула, за словами літопису, переконував Данила зовсім винищити бояр (Історія СРСР, I, 1956, 57); Мирослав, поговоривши з соцьким, якому було доручено стежити за порядком на дворі, підійшов до Марії (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 24).

2. У дореволюційній Росії, в тому числі й на Україні — нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали на сільській сходці. Не гадав [старий], що вдома чекає його нове лихо: соцький з десятником прийшли правити подать (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 92); Вийшов старшина «з цепом», староста, писар, соцькі, десяцькі (Гнат Хоткевич, I, 1966, 140); На третю ніч урядник із соцькими робив трус у Цигулиній оселі (Андрій Головко, II, 1957, 231).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 477.

Коментарі (0)