в означеннях
Тлумачення, значення слова «союзник»:

СОЮ́ЗНИК, а, чол.

1. Той, хто перебуває в союзі (у 1 знач.) або може діяти в союзі з ким-небудь, пов'язаний з кимсь спільністю інтересів, поглядів і т. ін. В селянстві бачимо ми головного з можливих союзників пролетаріату.. (Ленін, 13, 1971, 211); — Конче треба було звернутися до інтелігенції, пошукати серед неї союзників (Іван Франко, VI, 1951, 219); — Про те, щоб у мене було якомога більше союзників, я почав дбати з першої ж хвилини (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 74);  * Образно. Мир завжди був вірним союзником соціалізму (Комуніст України, 3, 1965, 26); Література, кіно, мистецтво — союзники комсомолу (Радянська Україна, 3.II 1967, 1).

2. Той, хто перебуває в союзі (у 2 знач.) з ким-, чим-небудь. Йому хотілося в війні зразу ж поділяти з союзниками все нарівні — і кров, і піт, і злигодні (Олександр Довженко, I, 1958, 299); — Наступають завзято, — серйозним тоном каже Хома. — Після упертих боїв три дивізії союзників вдерлися в сільський населений пункт (Олесь Гончар, III, 1959, 205).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 478.

Коментарі (0)