в означеннях
Тлумачення, значення слова «солдат»:

СОЛДА́Т, а, чол.

1. Рядовий військовослужбовець сухопутних військ. Галин чоловік став солдатом тут у Києві (Леся Українка, V, 1956, 125); За поручиком увійшов вайлуватий солдат з рушницею (Петро Панч, В дорозі, 1959, 73); Кадровий політпрацівник, він знав тисячі шляхів до серця солдата (Олесь Гончар, III, 1959, 206); Всі боролись за Отчизну милу, Як за життя, — солдат і генерал (Максим Рильський, II, 1960, 251);  * Образно. Переді мною — газета-солдат, газета-воїн, незмінний товариш і друг кожного бійця в поході, в бою і на відпочинку (Вечірній Київ, 11.I 1971, 3);  * У порівняннях. Прапороносці закам'яніли внизу під насипом.. Прапор стояв між ними посередині, теж як солдат (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Над столиком висить фарбований косинець, на ньому рівно, мовби солдати, вишикувались проскури (Михайло Стельмах, I, 1962, 414);
//  Військовослужбовець взагалі.
 Віддавати (віддати) в солдати, іст. — посилати на військову службу; брати у солдати. Збирався [писар] Тимоху.. оддать у солдати, а самому всім орудувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 266); Сина Йвана молодого Оддали в солдати За те, що ти не навчила Панів шанувати (Тарас Шевченко, I, 1951, 372); Заголити в солдати див. заголювати 2; Йти (піти) в солдати, іст. — йти на військову службу. «Ой, у лузі та при березі Зацвіла калина, — Не за кого піду я в солдати — За хазяйського сина» (Українські народні думи.., 1955, 283); Могила Невідомого солдата — могила безвісного воїна, яку вшановують як пам'ять про всіх, що полягли в боях за Батьківщину. Як символ великої скорботи, символ невгасимої любові і вдячної пам'яті Батьківщини про безсмертний подвиг її синів і дочок, що полягли в роки війни, горить Вічний Вогонь Слави на могилі Невідомого солдата біля Кремлівської стіни (50 років Жовтневої революції, 1967, 21).

2. чого, перен. Відданий, дисциплінований, стійкий учасник суспільного руху, член якої-небудь організації і т. ін. Килигей спалахнув. — Буду тим, ким і зараз е: солдатом революції буду! (Олесь Гончар, II, 1959, 112); Українські радянські письменники — солдати миру. Прапор незламної, рідної Комуністичної партії осяває їх, пахощі рідної землі напоюють їм груди, даючи наснагу для боротьби за найвищі ідеали людства, ..за мир у всьому світі! (Максим Рильський, IX, 1962, 161).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 441.

Коментарі (0)