СОЛЯРКА и, жін., заст. Жіночий рід до соляр 1 2.
СОЛЯРКА 2, и, жін., розм. Те саме, що Солярове масло (див. соляровий). Ревіли [машини], пирхали перегаром солярки, тривожно сигналили (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 196); — Під час збиральної я солярку в бригади вожу кіньми, — раптом згадав чомусь Степан (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 24).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 453.