в означеннях
Тлумачення, значення слова «солод»:

СО́ЛОД, у, чол. Продукт штучного пророщування зерен хлібних злаків, що містить активні ферменти і використовується при виготовленні пива, спирту, дріжджів, квасу і т. ін. Без солоду пива не звариш. І ми вже звикли до того, що на солод ідуть тонни найкращого зерна (Наука і життя, 4, 1966, 25); Солод готують з зерна ячменю, вівса або жита (Свинарство, 1956, 144); Мусій Завірюха ніч і день клопотав коло зерна, перегортав, перелопачував,.. провівав, охолоджував, щоб не пішов овес на солод (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 126);
//  перен., рідко. Те саме, що насолода. Осінь всім багата. Досить є на дворі, Не пустує хата, Надбано в коморі. Аж тріщить по клунях... Не життя, а солод! Так бриньчать на струнах; Справді ж лютий голод (Павло Грабовський, I, 1959, 374).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 445.

Коментарі (0)