СО́ЛОДІ, ей, мн. Ґрунти, що утворилися з солонців і солонцюватих ґрунтів під впливом інтенсивного промивання їх водою. У Херсонській і Миколаївській областях для пасовищного використання, переважно вівцями, відводяться природні кормові угіддя, непридатні для обробітку — схили, вигони.. Значна частина їх розташована на малородючих.. солодях (Колгоспник України, 5, 1962, 30).