СОЛОДКОМОВНО. Присл. до солодкомовний. Із дівчатами розмовляв він не своїм голосом, солодкомовно, влесливо, під дівочий голос ладить (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 183); — Дай, думаю, по-свояцьки, загляну до вас перед дощем, — солодкомовно заговорив дядечко (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 33).