в означеннях
Тлумачення, значення слова «солом'яний»:

СОЛО́М'ЯНИЙ, а, е.

1. Прикм. до солома. Парубок обіперся підборами в сніг, натиснув плечима, і солом'яна хира зсунулася набік (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 32);
//  Зробл, із соломи. У садочок входить молодий хлопець в солом'яному брилі (Тарас Шевченко, II, 1953, 168); Так, удома Орлюк. Ось його хата, біла, із теплою солом'яною стріхою (Олександр Довженко, I, 1958, 324); Він увесь час присвистував, прицмокував і тупотів чобітьми в солом'яних чунях (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 516); Після табірних твердих нар солом'яна постіль здавалася їм пуховою периною (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 264);
//  Пригот. із соломи. Грубі солом'яні корми.. тепер згодовуємо тільки подрібненими і запареними (Хлібороб України, 9, 1965, 25); З весни минулого року ми стали дріжджувати сінне і солом'яне борошно, завдяки чому менше витрачаємо концентрованих кормів (Колгоспник України, 5, 1961, 31);
//  Укритий соломою. В холодку солом'яний курінь, а коло куреня — граблі, коса (Степан Васильченко, III, 1960, 133);
//  Із будівлями, вкритими соломою (про село). На цілому селі не видно було ні одного дерева, навіть верби. То було село зовсім солом'яне та очеретяне (Нечуй-Левицький, II, 1956, 218); Село солом'яне було, Куди не глянеш — стріхи (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 323);
//  Який утворюється при згорянні соломи. Високо і струнко здіймається над хатами солом'яний дим (Петро Панч, В дорозі, 1959, 34); Для підвищення врожаю і цукристості буряків дуже велике значення має деревний і солом'яний попіл (Колгоспник України, 2, 1956, 17).

2. Який має колір соломи; світло-жовтий. Завадки вже не було на сцені. На його місці стояв юнак з буйною солом'яною чуприною (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 475); Перебирала [Ксеня] руками кінчик солом'яної коси, перекинутої через плече (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 148).

3. Якого годують соломою. Сінним конем з солом'яним волом не далеко заїдеш (Номис, 1864, № 10216).

4. перен. Який легко можна порушити; нестійкий, неміцний. Краще солом'яна згода, як золота звада (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 157); Їй його «щирість» ще зашкодить, а досягти вона може хоч солом'яної згода, яка завжди краща за золоту зваду (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 204).
Солом'яна вдова, жарт. — жінка, яка тимчасово залишилася без чоловіка або не живе з ним. Анеля — солом'яна вдова, двоє дітей, скупа пенсія (Іван Франко, VI, 1951, 450); [Марія:] Куди ти поїдеш від свого дому? Кидаєш, покидаєш мене? Знову? Знову мені солом'яною вдовою жить (Вадим Собко, П'єси, 1958, 266); Солом'яний вдівець, жарт. — чоловік, який тимчасово залишився без дружини або не живе з нею; Солом'яний парубок, жарт. — непривабливий, негарний хлопець. Солом'яний парубок золоту дівку бере (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 119).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 450.

Коментарі (0)