в означеннях
Тлумачення, значення слова «соломка»:

СОЛО́МКА, и, жін.

1. збірн. Зменш.-пестл. до солома. Підріс і Дениско.. Хату замітає оце, соломку пхає у грубу (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 72); Наспіла молотьба.. Ще за три дні батько гладенько вистругав тік і притрусив його соломкою (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 35); — Коли б то знав, де впадеш, — казав колись мій дід, — соломки б підстелив! (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 23);
//  у знач. присл. соломкою. Тонкими смужками. Нарізані соломкою буряки тушкують до півготовності, додаючи бульйон і оцет (Українські страви, 1957, 90).

2. Те саме, що соломинка. Почав він пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати (Леся Українка, III, 1952, 483).

3. збірн., спец. Стебла льону, конопель. Льняна соломка після мочіння чи розстилання або хімічної чи фізичної обробки її називається льняною трестою (Технічні культури, 1956, 81); Вирішальне в роботі льонарів, крім насіння, одержати високоякісну соломку (Хлібороб України, 3, 1969, 14).

4. Назва деяких сортів цукерок, печива, макаронів і т. ін., що мають вигляд вузьких довгих паличок або трубочок.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 449.

Коментарі (0)