в означеннях
Тлумачення, значення слова «соловейко»:

СОЛОВЕ́ЙКО, а, чол.

1. Пестл. до соловей. Усі хатки у розквітчаних садках, як у білих вінках, славно соловейко щебече (Марко Вовчок, VI, 1956, 275); Бджоли гули, пташки щебетали, а соловейко виспівував — аж у вухах лящало (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 145); Соловейко — корисна птичка, вона черв'ячки та кузьки всякі їсть (Остап Вишня, II, 1956, 330); Гомін маршу.. збуджує Маковея. Наче крізь величний радісний оркестр пролітав він, ротний соловейко. Йому хочеться співати (Олесь Гончар, III, 1959, 299);  * У порівняннях. Нехай думка, як той ворон, Літає та кряче, А серденько соловейком Щебече та плаче (Тарас Шевченко, I, 1963, 50); Любка співала, мов соловейко в гаю, та вишивала великий рушник (Нечуй-Левицький, II, 1956, 244).
 Розливатися соловейком див. розливатися.

2. Те саме, що соловей 1. Серед лучних і лісових комахоїдних птахів, які приносять велику користь населенню, добре відомий співець соловейко (Корисні птахи України, 1950, 60).

3. розм. Дитяча іграшка-свисток, зроблена у вигляді пташки. Внучатам із клуночка Гостинці виймала [Ганна]: І хрестики, й дукачики, Й намиста разочок Яриночці, і червоний З фольги образочок, А Карпові соловейка Та коників пару (Тарас Шевченко, I, 1963, 319).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 445.

Коментарі (0)