в означеннях
Тлумачення, значення слова «солити»:

СОЛИТИ, солю, солиш, недок.

1. перех. Сипати сіль у яку-небудь чи на якусь їжу, в яке-небудь питво, приправляти сіллю для смаку. Старий, трохи згорблений дід,.. умочав сухар житнього хліба у воду, солив сіллю і смоктав його (Панас Мирний, I, 1954, 165); Гутман наливав знову склянку холодного пива, солить його (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 145); На закуску готують помідори в цибулею і перцем, для чого помідори ріжуть кружальцями, поливають оцтом, солять, перчать і посипають зеленою цибулею (Українські страви, 1957, 37);  * Образно. Ернест з упертістю і монотонністю ідіота пхав його щораз дальше, немилосердно солячи рани його душі (Іван Франко, VI, 1951, 295); Ми боролись, Ми не спали, В завірюсі буйних літ Трупами дороги укривали, Порохом солили хліб (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 302).

2. перех. Заготовляти що-небудь про запас, посипаючи сіллю або кладучи в солоний розчин; засолювати. Отаман возив рибу в Акерман і продавав її свіжою на базарі. На лимані не солили риби в бочках на просіл (Нечуй-Левицький, II, 1956, 223); Дами вголос обговорюють різноманітні способи солити огірки й готувати наливки (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 145);
//  жарт. Тривалий час не використовувати чогось. — Скоро дамо першу руду, Григорію Петровичу. Любо глянути, як працюють!.. Тільки от що, братику: ви там хвостовиків у кладовій не затискуйте. Солите їх, чи що? (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 59); Данько вирішив, не гаючись, скористатися цими порадами [купити їжі]. Справді, не солити ж йому свій капітал! Все надголодь та надголодь. Треба ж хоч раз коли-небудь наїстися вволю!.. (Олесь Гончар, I, 1959, 44).

3. неперех., перен., розм. Робити неприємності, шкодити кому-небудь; насолювати. Євген Вікторович виліз в-за столу і, щиро обурившись, але побоюючись цієї людини, міг тільки й сказати, майже пошепки: — Три роки вже солять їм, думаєте, я не бачу? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 263).
З'їв би (з'їла б, з'їли б і т. ін.) не соливши — те Саме, що З'їв би (з'їла б, проковтнув би, проковтнула б і т. ін.) без солі (див. сіль). Нас би з'їли не соливши (Номис, 1864, № 3438).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 443.

Коментарі (0)