СОН, сну, чол.
1. Фізіологічний стан спокою організму
людини і тварини, що настає періодично і супроводиться
повною або частковою втратою свідомості й ослабленням
ряду фізіологічних процесів. Сон — це внутрішнє
гальмування, що виникає в корі великих півкуль головного
мозку і є активним нервовим процесом, який захищає
нервові клітини від перенавантаження (Знання та праця, 3,
1968, 28); При світлі воскової свічки.. вони взялися до
роботи і так захопилися, що забули про втому та сон
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354); Шура, здригаючись, спала
тривожним сном (Олесь Гончар, III, 1959, 191); — Поспи, дочко,
сон усі хвороби лікує... (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 283);
* Образно. Сон, влетівши до хати, бере Харитю під
своє крило (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16);
// Те саме, що спання.
Мати, вся ще у білім, схилялась над ним припухлим
од сну лицем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Влаштовуватись
делегатам на сон довелося в темряві (Олесь Гончар, II, 1959,
183);
// Те саме, що сплячка 1. Зимовий сон ведмедя;
// спец. Стан рослини, при якому проходить зміна в
положенні листя або пелюсток квітки під впливом
зміни освітлення і температури;
// Зимове завмирання
рослин. Дерева прокинулися від зимового сну;
// перен.
Стан повного спокою, тиша в природі і т. ін. Уночі не
спимо всі, а вулиця, село у сні, і всюди тихо (Марко Вовчок,
I, 1955, 242); Настала ніч, хороша літня українська
ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон
сповиває землю (Панас Мирний, I, 1954, 62).
Зі (зо) сну — тільки що прокинувшись або не зовсім
прокинувшись; спросоння. Кайдашиха знову зо сну охала
на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 283); Жінка спустила з постелі ноги,..
і смачно, трохи хрипло зо сну, оповідала, що їй снилось
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 283); — Чого ви мене так пізно
збудили? — запитав він хрипким зі сну голосом (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 7); Крізь (через) сон — не зовсім заснувши
або не зовсім прокинувшись. Біля острова лунко викинувся
сом і перелякано, крізь сон, заячали лебеді (Михайло Стельмах,
I, 1962, 455); Ото раз вночі.. чую я через сон, щось
затупотіло під хатою, неначе приїхало на коні (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 275); На сон грядущий див. грядущий;
Пробуджуватися (пробудитися, прокидатися, прокинутися) від
(од, зі) сну — переставати спати; Уві (вві) сні —
під час спання. Раптом дівчина, стріпнувшись,
починає голосно говорити уві сні (Олесь Гончар, III, 1959,
321).
▲ Гіпнопедичний сон — психофізіологічний стан
спокою організму, при якому в пам'ять людини вводиться
і закріплюється в ній певна інформація. Гіпнопедію
однаковою мірою не можна визнати ні гіпнотичним,
ні природним сном. Це цілком особливий психофізіологічний
стан, який слід так і назвати — гіпнопедичним
сном (Знання та праця, 5, 1966, 7); Летаргійний (летаргічний)
сон див. летаргійний.
♦ Богатирський сон див. богатирський; Вганяє в сон
кого; Сон налягає (наліг, найшов і т. ін.) на кого;
Сон приходить (прийшов) до кого — хочеться спати
кому-небудь. Вже на мене сон налягав, а його нема (Нечуй-Левицький,
III, 1956, 280); І от на Уляну найшов сон (Олександр Довженко,
I, 1958, 354); Тільки й відпочивав [Данило] уві сні. Але й
сон приходив ненадовго (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958,
598); Вибиватися (вибитися) зі сну — переставати
нормально спати. — Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й
дрімаю... Так і дивись, що загублю... — Вибились люди
зі сну... А маршеві кінця не видно (Олесь Гончар, III, 1959, 76);
Відганяти (відігнати, проганяти, прогнати, розганяти,
розігнати і т. ін.) сон — не давати заснути. Перед
його очима манячіла чудова рівна Тодозина постать, неначе
яке диво, котре одганяло сон од його очей (Нечуй-Левицький,
VII, 1966, 106); Щоб прогнати сон, що навалювався на
нього теплою хвилею.., хлопець бродив по світлиці (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 470); Стручисі не спалося.. Думки всякі
розганяли сон (Борис Грінченко, II, 1963, 299); Впадати в сон — засинати.
Фелікс дивився і примічав; часом він впадав у сон, і
йому все снилося, як вони йшли Львівською на Лук'янівку
(Юрій Яновський, II, 1954, 36); Заснути вічним сном
див. засипати 2; Камінний сон — те саме, що Кам'яний
сон (див. кам'яний). На ранок, як співали треті півні,
Зникав той «перелесник», а дівчина Уквітчана, убрана
засипала Камінним сном (Леся Українка, I, 1951, 131);
Кам'яний сон див. кам'яний; Клонить на сон; Сон
клонить див. клонити; Мертвецький сон див. мертвецький;
Мертвий сон див. мертвий; Морить (морило) на
сон; Сон морить (морив) див. морити; На сон знемагати
див. знемагати; Не береться (брався) сон див. братися;
Неначе (мов, немов і т. ін.) від (од, зі) сну прокинутися
(пробудитися і т. ін.) — вийти із стану глибокої
задуми, забуття. Баба Зінька опам'яталась, неначе
прокинулась од сну. Вона поскладала в скриню порозкидане
убрання, зачинила й замкнула скриню (Нечуй-Левицький, VI, 1966,
408); Неначе (мов, немов і т. ін.) крізь сон (уві сні)
бачити (чути і т. ін.) — неясно, невиразно, нечітко
бачити (чути і т. ін.). Єремія слухав неначе крізь сон і
не зводив очей з пана Дзеньковського (Нечуй-Левицький, VII,
1966, 212); «Чи чуєш ти, Катерино? Біжи зустрічати!
Уже прийшов! Біжи швидше! Швидше веди в
хату!.. Слава тобі, христе-боже! Насилу діждала!»
І Отче наш тихо-тихо, Мов крізь сон, читала
(Тарас Шевченко, I, 1963, 321); Спочатку, в глибині саду, Гнат,
мов крізь сон, чув якісь неясні звуки (Михайло Стельмах, II,
1962, 347); Неначе (наче, як і т. ін.) у (в) сні
ходити (жити і т. ін.): а) бути заглибленим у свої
мрії, переживання і т. ін., не бачити, не помічати
навколишнього. Я по Сумській іду, в провулок ліворуч,
немов у сні звертаю (Володимир Сосюра, II, 1958, 476); б) бути у
стані, близькому до непритомності. Знесилившись від
втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи
ноги (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 255); Ні (і) сном ні (і)
духом не знати (не відати і т. ін.) див. дух; Ні сну,
ні відпочинку див. відпочинок; Оберігати сон див.
оберігати; Перебивати (перебити) сон — невчасно будити.
Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон
(Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302); Перший сон — час
безпосередньо після засинання. Устав туман.. І холодком
прогнав мій перший сон (Микола Зеров, Вибр., 1966, 44);
Потягнуло (потягло) на сон (до сну) див. потягти;
Свинцевий сон див. свинцевий; Смертельний (смертний)
сон див. смертельний, смертний; Сном-духом не знати
(не відати і т. ін.) — те саме, що Ні (і) сном ні (і)
духом не знати (не відати і т. ін.). (див. дух). —
Сном-духом не знаємо, — виправдувався бригадир. — Самі
ламаємо голову: хто б міг? (Олесь Гончар, Південь, 1951, 133);
Сном знемогтися див. знемагатися; Солодкий сон див.
солодкий; Сон [десь] тікає (тікав, утік і т. ін.) від
кого; Сон злітає (злітав і т. ін.) з очей у кого —
не може заснути хто-небудь. Тарас Григорович усе
думав, думав про минуле, і сон тікав від нього
(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 131); Нимидора не спала:
сон десь далеко утік од неї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 177);
Сизий серпанок зоряної ночі покрив сушу й море.. У таку
ніч сон злітав з Фчей, а мрії полонили розум і серце
(Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 14); Сон зміг (зборов і т. ін.)
кого — заснув хтось. Я незчулась, як впала на лаву,
як і сон мене зміг... (Нечуй-Левицький, III, 1956, 286); Знову
зостався Петрусь сам; знову сльози, молитви,.. аж
поки не зборов його сон (Панас Мирний, I, 1954, 332); Сон
зморить (зморив) див. зморювати; Сон знемагає
(знеміг) див. знемагати; Сон на очі не йде див. око;
Сон [не] бере (брав) див. брати; Сон не пристає (не
приставав) див. приставати; Сон не приступає див.
приступати; Сон [не] узяв див. узяти; Спати важким
сном див. спати; Спати вічним (гробовим і т. ін.) сном
див. спати; Спати (засипати) сном праведника (праведників,
праведних і т. ін.) див. праведник, праведний;
Твердий (рідка товстий, товстенький) сон — міцний,
непробудний сон. Коли ж тепер забула [Варвара]
про зневагу, то заснула.. таким твердим сном,
що хоч гармати коти, то не добудишся (Лесь Мартович,
Тв., 1954, 319); Голодуха не відповів. Очі йому
склепилися, він упав з коня і заснув твердим сном (Олександр Довженко,
I, 1958, 253); Скільки-то разів, як гасили світло і
хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном
спали, потомленому, побитому наймиту малому снилося,
що усі ті птиці рябопері зірвалися з стін (Марко Вовчок,
I, 1955, 297); Тонкий (тоненький) сон — неміцний,
тривожний сон. Швидко й світло згасло; поснули панни
тонким, чуйним сном (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142); Лежить
[Даринка] і чує крізь тоненький сон, як недалеко біля
неї Лиска щипає траву (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 265);
Хилить (хилило) на сон (до сну); Сон хилить див. хилити;
Царство сну див. царство.
2. Те, що сниться; сновидіння. Отакий-то на чужині
Сон мені приснився! Ніби знову я на волю, На світ
народився (Тарас Шевченко, II, 1963, 45); — А раз приснилось, —
признався далі Павло,.. — начебто я особисто звільнив
увесь світ від ярма капіталізму. — Ніхто не посміхнувся,
почувши сон Павла (Олександр Довженко, I, 1958, 187); Батька
свого Данько пам'ятав мало, але часто бачить його в
снах (Олесь Гончар, I, 1959, 7); * У порівняннях. Час летів, немов
на крилах, І, мов сон, життя минало (Леся Українка, I,
1951, 374); Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає
(Володимир Сосюра, II, 1958, 30);
// перен. Те, про що мріє людина;
мрія. Нині всі його Надії й сни сповнились; та, котру
Він полюбив, його взаїмно [взаємне] любить І гідна
щирої любові (Іван Франко, XIII, 1954, 201); Спокій тих, що
вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну, що ж, не
збутись нашим снам, Хоч і жалітимем напевно! (Любомир Дмитерко,
В обіймах сонця, 1958, 62); Тінь і слід — і дружба,
і кохання, І вигнання, й пориви, і сни? Та невже було це
дожидання Зовсім неможливої весни? (Максим Рильський, II,
1960, 110);
// перен. Те, що сприймається як нереальне,
примарне, оманливе; протилежне дійсність. Хвилі
гойдають Рустема... скачуть, як в танці, зорі
ростуть, зникають... так чудно, так давно... Чи сон —
чи дійсність? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 154); У неї ласкаве волосся
і свіжі й радісні вуста... Немов під ноги квіти стеле
і очі п'є йому до дна... Вона — не сон, вона Ягелла —
дочка магната Рудзяна (Володимир Сосюра, I, 1957, 349).
Золотий сон: а) приємне сновидіння, що дає відчуття
щастя, насолоди. Заснувши, Софія потопала у золотих
снах (Леся Українка, III, 1952, 503); Невже вона справді з
години на годину може бути тут? Іноді Чернишеві це
здавалось малоймовірним, як виблиск золотого сну (Олесь Гончар,
III, 1959, 391); б) мрія про щастя, радість. В самоті,
гризоті Давні сни золоті Розійшлись,.. Наче дим по
лугах (Іван Франко, XIII, 1954, 82); Приємних снів! — побажання
доброго відпочинку тому, хто збирається спати;
добраніч. Він накинув наопашки кожушок, начепив
на голову кубанку і вийшов з хати.. — Приємних
снів!.. — крикнув, закриваючи двері (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
165).
♦ І (й) в (ві, вві) сні не снилося (не сниться) див.
снитися; І (й, навіть) уві (у) сні не присниться
(не приснилось [би], приснитись не могло) див. приснитися;
Сон наяву див. наяву; Сон рябої кобили див. кобила;
Сон у руку див. рука; [Спати] і в (уві) сні бачити —
дуже прагнути чогось. Антон аж труситься Пожитька
з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому.
Спить — і в сні бачить себе на його місці (Андрій Головко,
А. Гармаш, 1971, 387); Як страшний (лихий і т. ін.)
сон — про щось погане, неприємне, в існування чого
важко повірити, що не можна пояснити.