в означеннях
Тлумачення, значення слова «сонечко»:

СО́НЕЧКО, а, сер.

1. Пестл. до сонце 1—4. Спускалося сонечко за зелену гору (Микола Костомаров, I, 1967, 39); Сонечко злизало сніг по горбикам [горбиках], стало тепленько (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 310); Рано-пораненьку Ясне Сонечко сходило (Павло Тичина, I, 1957, 48); В квітах барвистих Дівчина сяє, В оченьках чистих Сонечко грає (Максим Рильський, I, 1960, 108); Данько з Васильком, зачувши весну, повилазили з хати на сонечко (Олесь Гончар, II, 1959, 194); — Зійшло колись і для мене сонечко, та заздрісно стало другим — і заступили... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 140); Теперішнє.. таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. Там тілько, у туманному просторі грядущого горить-сяє ясне сонечко правди! (Панас Мирний, I, 1954, 347);  * У порівняннях. Бувало, вигляне [Катруся] із хижі, Як тая квіточка з роси, Як теє сонечко з-за хмари (Тарас Шевченко, II, 1963, 268);
//  Уживається як ласкаве звертання до дорогої, милої людини. Жду твоєї одповіді, моє ти сонечко ясне, моє любиме дитяточко (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 192); [Голос Маргаритки:] Васильку, де ти, сонечко моє?.. (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 536).

2. Невеликий жучок круглої або подовженої форми, що має червонувате або жовтувате з чорними цяточками забарвлення. — Бач, комашина! — відказав [Івась].. — То сонечко! — угадав Грицько (Панас Мирний, IV, 1955, 9); Крапчасте сонечко повзло по бур янині, кволе, передосіннє. Пріся обережно взяла його на долоню (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 52); З мисливців на попелиць згадаємо.. невеличкого жучка, що називається сонечком (Шкідники поля, городу та саду, 1949, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 456.

Коментарі (0)