в означеннях
Тлумачення, значення слова «сонет»:

СОНЕ́Т, а, чол. Віршована строфа, яка складається з 14 рядків, перев. п'ятистопного ямба — двох чотиривіршів та двох тривіршів. Франко, оборонець поневоленої жінки і знавець жіночого серця, звернув увагу своїм сонетом, писаним про жіноче серце (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 423); Якось під час зустрічі Павло похвалився їй, що один сонет у своїй збірці присвячує їй (Андрій Головко, II, 1957, 489); Сонет М. Рильського набув нової якості й водночас не втратив своїх старих перевірених віками переваг (Літературна Україна, 17.III 1970, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 456.

Коментарі (0)