в означеннях
Тлумачення, значення слова «сорока»:

СОРОКА, и, жін.

1. Лісовий птах родини воронових з довгим хвостом і чорно-білим пір'ям, що видає характерні звуки — скрекотіння. Понад поляною все яструби літають, ворони,.. сороки (Іван Франко, IV, 1950, 52); Десь заскрекотала на дереві сорока (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 254);  * У порівняннях. А дівчата, Мов ті сороки, цокотали (Тарас Шевченко, II, 1963, 209).
Зазирати (заглядати), як сорока в (на) [голу] кістку, жарт. — уважно приглядатися до чого-небудь. Цілий вечір він просидів навпочіпки біля коритечка.., зазирав у нього, як сорока в кістку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 158); Заглядає, як сорока на голу кістку (Номис, 1864, № 13792); Сорока на хвості принесла що — кому-небудь стало відомо про щось (про відомості, одержані від того, кого не хочуть називати, чи невідомо звідки або від кого одержані), — В вас, мамо, був Ломицький? — А тобі вже сорока на хвості принесла звістку? — сказала мати (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 56); — Оце сорока на хвості принесла, що ви збиравтесь переселятись (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 34); Як сорока лапою (по тину) — те саме, що Як курка лапою (див. курка). Пише, як сорока лапою. Пише, як сорока по тину (Номис, 1864, № 6078); Як сорока на тину (кілку, колу, рідше на тернині): а) незручно. Юрко і в клубі, і в драматичному гуртку, і на вулиці почував себе так, як сорока на тину (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 221); Примощується [Левко] на воротях, як сорока на кілку (Михайло Стельмах, I, 1962, 280); Примостивсь, як сорока на колу (Номис, 1864, № 13785); б) невлаштовано. Він живе, як сорока на тернині: вітер повернувся — полетіла (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 23); в) (перев. із сл. вертітися, крутитися і т. ін.) неспокійно вести себе. Вертиться, як сорока на тину (Унр.. присл.., 1955, 175); [Як] сорока на хвості розносить — хто-небудь швидко поширює якісь чутки, широко оповіщає усіх або багатьох. — Тепер Борух, як сорока на хвості, рознесе по всіх усюдах про весілля! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 141); — Чи рознесла сорока на хвості, Що я уже директорша? (Олександр Підсуха, Жарти.., 1968, 63).

2. перен. Про надмірно балакучу людину (перев. жінку). Іван почув правдиву ненависть до тої сороки [княжни], що, здавалося, не мала ніякісінького розуміння про божий світ і про клопоти життя (Іван Франко, III, 1950, 154); — То тільки ви, сороки, як збіжитеся, то зараз не про діло, а про сни торочите, — зауважив Оксен (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 463.

Коментарі (0)

СОРОКА... Перша частина складних слів, що відповідає знач. слова сорок напр.: сорокаватний, сорокапудовий, сорокатисячний, сорокатонний і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 463.

Коментарі (0)