в означеннях
Тлумачення, значення слова «соромливий»:

СОРОМЛИ́ВИЙ, а, е. Здатний відчувати незручність, бентежитися, ніяковіти. Роман мовчав, втупивши очі в землю. Він був трохи соромливий, і йому стало ніяково (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 318); Дівчата.. приходили до хати-читальні чистісінькі, напахчені, соромливі і насторожені (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 40);  * Образно. На синьому полотнищі неба дівочими косами струмує віття соромливої берези (Михайло Стельмах, I, 1962, 264);
//  Пройнятий збентеженням, зніяковінням. Гай ще більше примружився і говорив далі з своєю соромливою делікатністю (Олесь Гончар, III, 1959, 38);
//  Який виражає збентеження, зніяковіння. Легеньке зітхання та якийсь боязкий, соромливий погляд з блискучих очей нагадували, що, може, Грицько й правду сказав... (Панас Мирний, I, 1949, 277); Я дививсь .. в соромливе обличчя твоє (Володимир Сосюра, I, 1957, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 465.

Коментарі (0)