в означеннях
Тлумачення, значення слова «сотий»:

СО́ТИЙ, а, е.

1. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника сто. Килигей стояв перед строєм і з затаєною радістю слухав переклик: десятий... двадцятий... сотий... двохсотий! (Олесь Гончар, II, 1959, 44); Піднесено й урочисто ознаменував український народ дні сотих роковин з дня смерті свого великого сина — Тараса Шевченка (Літературна газета, 24.III 1961, 1).
 [В] сотий раз — дуже велику кількість разів. Старий хаджі, може, сотий раз оповідає свою подорож до Мекки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288); — Що ж робити? Де вихід? — в сотий раз питав себе Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 134).

2. Який одержують після ділення на сто. Сталь для залізних конструкцій і мостів, десять сотих процента вуглецю й не більше п'ятнадцяти сотих мангану [манганіту], ну, там сірки й фосфору поменше, значить усе, як годиться (Юрій Яновський, II, 1958, 241).
 [І] сотої частки — найменшої кількості. Все просив [Квітка], що бачив, а я певна, що він з того і сотої частки не перечитав (Леся Українка, V, 1956, 362); На одну соту — у найменшій мірі. Вона просто не знала ні одного слова, яке могло б хоч на одну соту передати її почування (Вадим Собко, Граніт, 1937, 245).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 471.

Коментарі (0)