в означеннях
Тлумачення, значення слова «сова»:

СОВА́, и, жін. Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 123); Десь крикнула сова смутно та жалібно, неначе жалілась або плакала, мов дитина (Нечуй-Левицький, V, 1966, 167); В тайзі всіма голосами верещали перелякані сови (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 68);  * У порівняннях. Руденький чоловічок заблимав, як сова, очима (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 267); І засохли мої сльози, Сльози молодії. І тепер я розбитеє Серце ядом гою, І не плачу, й не співаю, А вию совою (Тарас Шевченко, I, 1963, 352); [Бобренко:] Глядіть же ви, як тільки що зачули, То зараз нам ви дайте певний знак. [2-й козак:] Так, знаємо; совою крикнем (Володимир Самійленко, II, 1958, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 434.

Коментарі (0)