в означеннях
Тлумачення, значення слова «соватися»:

СОВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.

1. Кидатися на кого-небудь; сікатися.
Соватися з кулаками (з кулаком) див. кулак.

2. Переміщатися по якійсь поверхні (на сідницях, на руках, усім тілом і т. ін.). Вакула.. совався просто задом по землі, підпираючися руками: обидві ноги йому відтято (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 177); Я сидів на печі і, уявляючи себе пароплавом, гудів і совався у гарячому просі, яке сушилося для пшона (Іван Багмут, Опов., 1959, 3);
//  Рухатися назад і вперед, прокладаючи основу (про ткацький човник);
//  Нещільно прилягаючи до чогось, погано триматися; зсовуватися. Щур поспішає вниз по сходах, забувши навіть, що замість черевиків на ногах у його соваються одні чиїсь калоші (Степан Васильченко, I, 1959, 240);
//  Повільно ходити, танцювати і т. ін., не піднімаючи ніг, тягнучи їх. Коли танцювала [Сташка], очам було любо глянути на неї. Не совалась по підлозі, а пурхала над нею з легкістю метелика (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 378).

3. Сидячи, неспокійно крутитися на місці. Зазирав [Валя] з-за спини в карти, нервово совався, нетерпляче підказував (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 264); Володислав совався по лаві, пильно стежив, як Судислав ховав гроші за пазуху (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 413); Коли оркестр стихає на перепочинок, він починає неспокійно соватися на своєму стільці (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 239);
//  Безладно рухатися (перев. про руки). Кляті руки совалися сюди і туди — то пригладжували вуса, то обсмикували піджаки, то лізли до кишені й виймали кисет та мерщій ховали його назад (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 54).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 434.

Коментарі (0)