в означеннях
Тлумачення, значення слова «совісний»:

СО́ВІСНИЙ, а, е. Який соромиться діяти несправедливо, непорядно. Чоловік [Мусій Скоряк] непоганий, совісний, з рідним братом Семеном навіть не став родичатися через його плутні, хитрощі та дружбу з сільськими крутіями (Андрій Головко, II, 1957, 402); — Ось Гай був... Такий славний хлопчина... Молодий, моторний, совісний такий (Олесь Гончар, I, 1954, 58);
//  Власт. такій людині. Се був, очевидно, чоловік, який знав, що і пощо робить, а чуючи за собою совісну і позитивну працю, глядить кождому сміло в очі (Іван Франко, IV, 1950, 300);
//  Який чесно і старанно виконує свої обов'язки; сумлінний. Невтомимий робітник, він був притім і солідний, незвичайно совісний робітник (Іван Франко, VII, 1951, 51).
Совісні суди — у Росії XVIII—XIX ст. — суди, які розглядали деякі справи не тільки на основі закону, а й з урахуванням природної справедливості. За указом від 25 квітня 1803 р. так звані совісні суди Лівобережжя [України] повинні були створюватися на зразок судів, які існували в інших губерніях Росії (Історія УРСР, I, 1953, 385).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 435.

Коментарі (0)