СПАД у, чол.
1. Дія і стан за знач. спасти, спадати 1,
З, 4. Треба сказати, що первісні тільця у рухові мусять
Від прямовисного спаду убік відхилятись (Микола Зеров, Вибр.,
1966, 165); Цвіту спад і весен лет — Все воднім акорді...
(Терень Масенко, Сорок.., 1957, 40); Після піднесення, гніву і вибуху
пристрастей настав спад (Натан Рибак, Помилка.., 1956,
28); Ці бесіди бадьорили Шевченка, живили надію на
спад реакції (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 156); При швидкому
спаді барометричного тиску [у хворого] значно
підвищувався артеріальний тиск (Наука і життя, 7, 1962, 49).
♦ Іти (йти, піти, бути, звертати, звернути і т. ін.)
на спад: а) почати зменшуватися в об'ємі, кількісно
і т. ін. Озимина, кукурудза, горох відтісняють на карті,
а значить і на землі, малосильні культури: пішли на
спад — овес, трави (Радянська Україна, 19.XII 1961, 2);
б) вступати в період свого завершення, наближатися до
кінця. Оленка працювала вдень, а як війна вже почала
йти на спад, стала вчитися і у вечірній школі (Василь Кучер,
Трудна любов, 1960, 230); Бій пішов на спад (Іван Багмут,
Служу Рад. Союзу, 1950, 65); Більшають ночі. Коротшають
дні. Літо звертає на спад (Микола Терещенко, Щедра земля,
1956, 84); в) почати опускатися до горизонту (про сонце).
На схилі дня, як сонце йшло на спад, з примор'я ми..
вернулися назад (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 257); г) почати
занепадати. Ще так недавно життя галицької молоді
било свіжим джерелом енергії, — тепер все пішло на
спад (Петро Колесник, Терен.., 1959, 357); На спаді: а) вкінці,
близько до кінця. Червнева ніч уже на спаді (Леонід Смілянський,
Сад, 1952, 65); На спаді дня Василь зачиняє крамницю
(Літературна Україна, 3.XI 1969, 1); б) у стані, що наближається до
занепаду. Буржуазне суспільство на спаді (Юрій Смолич,
Мир.., 1958, 327).
2. рідко. Те саме, що водоспад.