в означеннях
Тлумачення, значення слова «спадкоємиця»:

СПАДКОЄ́МИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до спадкоємець. Мартинюк спостерігав Іру, єдину в своїх батьків спадкоємицю, з дитинства розбещену тим, що їй у всьому догоджали (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 16); Добра в княгині було багато.. Діди й прадіди її, що сиділи на Київському столі — а княгиня Ольга по закону вважала себе їх спадкоємицею, — не одразу зібрали це добро (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 102); Вірна учениця Тараса Шевченка, спадкоємиця кращих традицій російських революціонерів-демократів, Леся Українка виступає провісником великої всеочищаючої бурі (Знання та праця, 2, 1971, 17).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 482.

Коментарі (0)