в означеннях
Тлумачення, значення слова «спадок»:

СПАДОК дку, чол. Те саме, що спадщина. Спадок, котрий по кількох роках дістала його жінка, вирятував його від крайньої бідності (Іван Франко, III, 1950, 72); Ні родини, ні доброї людини. А якби оце тепер були після мене які спадки, де б та й родина набралась (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 353); Стара батьківська оселя,.. спадок за вітром пішов, згорів (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 293); — А се ж тобі навіщо? — питала я, показуючи на сулію.. — А се учительський спадок!.. Мій попередник тримав у сій сулії горілку, ну, а в мене вона, звісно, порожня стоїть (Леся Українка, III, 1952, 574); З перемогою Великого Жовтня творчий спадок Шевченка стає об'єктом всебічного та глибокого, справді наукового дослідження (Літературна Україна, 9.III 1965, 2); [Любов:] Спадок — се фатум,.. що мститься до чотирнадцятого коліна (Леся Українка, II, 1951, 13).
Діставати (дістати, брати, взяти і т. ін.) у спадок що — те саме, що Діставати (дістати, брати, взяти і т. ін.) у спадщину (див. спадщина). З минулого ми беремо собі в законний спадок тільки прогресивне, збагачуючи ним свою культурну скарбницю (Максим Рильський, III, 1956, 209); Діставатися (дістатися, передаватися, передатися, мати і т. ін.) у спадок (рідко у спадки) — те саме, що Діставатися (дістатися, передаватися, передатися, мати і т. ін.) у спадщину (див. спадщина). Ніхто достеменно не знає, хто цей колодязь копав, у спадок від батьків, від дідів дістався він теперішнім чабанам (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 55); Дітям у спадок передаються лише природні задатки, які розвиваються в процесі навчання і трудової діяльності (Хлібороб України, 1, 1964, 42); — Тільки й мав чоловік від батьків у спадки здоров'я, і те вабрали, все висмоктали (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 104); Залишати (залишити) у спадок див. залишати; Переймати (перейняти) в спадок див. переймати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 482.

Коментарі (0)

СПАДОК 2, дку, чол., рідко. Те саме, що спад1 1.
Іти (йти, піти) на спадок — те саме, що Іти (йти, піти, бути, звертати, звернути і т. ін.) на спад (див. спад 1). Тепле літо йде на спадок, Осінь з хлібом на поріг (Андрій Малишко, Серце.., 1959, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 483.

Коментарі (0)