в означеннях
Тлумачення, значення слова «спальник»:

СПА́ЛЬНИК, а, чол., іст. У російській державі XV-XVII ст. — придворний, в обов'язки якого входило допомагати царю при одяганні й роздяганні, супроводжувати його під час поїздок і т. ін.;
//  Така людина при дворах інших володарів. Ввечері, коли спальники роздягли його.., наказав він негайно викликати.. Есаада (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 361); Повно було [при палаці київського князя] придворних, ключників,.. стольників, чашників, опальників (Павло Загребельний, Диво, 1968, 645).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 487.

Коментарі (0)