в означеннях
Тлумачення, значення слова «спаровувати»:

СПАРОВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПАРУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Об'єднувати в пару з якоюсь метою. [Дівчата (сміються):] Спарувать би сотника з тіткою Катериною; нехай би собі удвох танцювали! (Олекса Стороженко, I, 1957, 301); Посеред двору стояв віз, запряжений молодими бичками.. Старі воли дідо продав, зразу купив цих бичків і спарував (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 72);
//  Добирати під пару за якимись ознаками. Виставлять діди на базарі хотих коників розписаних, стоять вони такі різні, що жодного спарувати за схожістю не можна (Народна творчість та етнографія, 4, 1966, 46);
//  Об'єднувати двох для спільного життя, в одній сім'ї. — А що, кажу, Возьмем за дитину? Тебе б оце. — Добре, каже Покойна [покійна] Марина, Чому не взять? — Взяли тебе Ми та й спарували 3 Яриночкою докупи... (Тарас Шевченко, II, 1963, 330); Маленька Галя спарувала Максима з Явдохою вже навіки (Панас Мирний, I, 1949, 236).

2. Сприяти зустрічі, знайомству, зближенню і т. ін. кого-небудь з кимсь; зводити. Спарувати парубка з дівчиною — їй подавай — вона зведе (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 444);
//  Одружувати. Як спарувала я Ганнусю з Василем, то сваха другого дня привезла мені пироги, усе по два в парі позв'язувані (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 298); У неділю спарували Якова (Панас Мирний, IV, 1955, 40).

3. с. г. Те саме, що злучати 2. Ремонтних свинок спаровують в 9 місяців, коли вони мають живу вагу в середньому 110 кілограмів (Колгоспник України, 2, 1961, 26); Добра доярка мусить не лише майстерно доїти корову, а точно знати, коли її треба спарувати, як підготувати отелення (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 489.

Коментарі (0)