в означеннях
Тлумачення, значення слова «спасенник»:

СПАСЕ́ННИК, а, чол., рел., заст.

1. Праведник.  * У порівняннях. — Чи це, батюшко, нас послали до вас на роботу за спасіння душі, неначебто спасенників, чи таки на справдішню панщину? — питали люди в батюшки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 175).

2. Говільник. Почав [Петро Купріянович] гримати, та лаяти, та проклинати всіх, починаючи з жінки.. і кінчаючи спасенниками, що, говіючи, шкоділи шага на його маківники викинути (Любов Яновська, I, 1959, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 491.

Коментарі (0)