в означеннях
Тлумачення, значення слова «спекти»:

СПЕКТИ, спечу, спечеш; мин. ч. спік, спекла, ло; наказ. сп. спечи; док., перех. і без додатка.

1. Приготувати їжу, нагріваючи на вогні або на жару (у печі, духовці і т. ін.). Чи вчинила [Оксана] хлібця, чи спекла — мерщій до подруг: там її ждуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 423); З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Борис Грінченко, I, 1963, 251); — Я думала, що ті багатирі вміють добре спекти, зварить. Але мені довелось всьому вчити невістку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 288); Хазяйка спекла штук із п'ять картоплин — В жару, як колись пастухом пік у полі... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 289);
//  розм. Засмажити (м'ясо, рибу і т. ін.). Мати постаралася наїдками: вона зготувала юшку з куркою.., спекла двоє курчат (Панас Мирний, IV, 1955, 144); — Якби можна, забив би я оце парочку диких гусей та засмажив на маслі.. Або підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 199); — Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Любов Яновська, I, 1959, 144); Панай спекла дуже смачну печеню з ведмежого м'яса (Микола Трублаїні, I, 1955, 275).
Спекти раків (рака) див. рак 1; Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — уживається у відповідь на чиїсь безпідставні, набридливі домагання. Отаманша винесла на вечерю черствого хліба і вчорашньої смаженої риби... — Чи вже ж, пане отамане, в тебе не знайшлося кращої риби нам на вечерю? — спитав сердитий Микола.. — Оце! Як коржа, так коржа! Як спечемо, то й дамо! — сказав насмішкувато отаман і тими словами роздратував Миколу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Як (мов, немов і т. ін.) останнє спік (спекла, спекли) — сумно кому-небудь, зажурився хтось. — Чого зітхаєш, мов останнє спекла? — знову допитується Олена.. — Хіба ок, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю? (Михайло Стельмах, I, 1962, 155).

2. перен., зневажл. Виготовити, створити що-небудь дуже швидко, без особливих зусиль. Я недотепний пекти оповідання як оладки або сластьони, а все ж таки буду поспішати його спекти завгодя (Панас Мирний, V, 1955, 421).

3. розм. Пошкодити шкірний покрив, слизову оболонку вогнем або чим-небудь гарячим; обпекти. Нахилився батько над сином. Обгоріла, почорніла білява головонька.. Все личенько спік огонь і очі виїв (Борис Грінченко, I, 1963, 449);
//  Перегріти, дуже засмалити на сонці;
//  безос. [Максим:] Геть чисто шию спекло, а Юхим зовсім язика вивалив... Буде знати, як зо мною робити!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 86);
//  Пересушити, вкрити смагою, тріщинами губи (про гарячку, внутрішній жар і т. ін.);
//  у сполуч. із сл. серце, душу, перен. Завдати моральних страждань, мук. Війна спекла їм серця, як чорною блискавкою, і почорніли вони за один день, обвуглились у невимовній людській скорботі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 266).

4. Знищити вогнем, спалити (зокрема про вид страти). [Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив — його живцем спечуть на дзиглику залізнім.. [Жерці:] Отак його! Він заробив! Спекти! (Леся Українка, II, 1951, 537).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 496.

Коментарі (0)

СПЕКТИ 2 див. спікати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 496.

Коментарі (0)