в означеннях
Тлумачення, значення слова «спектися»:

СПЕКТИСЯ, спечуся, спечешся; мин. ч. спікся, спеклася, лося; док.

1. тільки 3 ос. Стати готовим до вживання, побувши в гарячій печі, духовці, в жару і т. ін. (про хлібні вироби, страви). Спеклася паска і висока, і жовта, і ще у печі зарум'янилась (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 66); У грубці, в приску з-під дубових дров, Спеклась картопля (Максим Рильський, II, 1960, 95);
//  розм. Засмажитися (про м'ясо, рибу і т. ін.). Тетерюк швидко спікся, і хлопець почав вечеряти (Олесь Донченко, II, 1956, 65).

2. перен., розм. Перегрітися, дуже засмагнути на сонці під час спеки; обпалити собі шкіру. А сирота її в селі, Її єдиная дитина! ..Спеклося бідне на жару. Лопуцьки їсть, ставочки гатить В калюжах з дітьми у яру (Тарас Шевченко, II, 1963, 29); [Маруся:] До вечора, мабуть, зовсім спечуся... Коли б уже швидше сонечко заходило... (Степан Васильченко, III, 1960, 82).

3. розм. Загинути у вогні, згоріти. Пани до одного спеклись, Неначе добрі поросята, Згоріли білії палати, А люде тихо розійшлись (Тарас Шевченко, II, 1963, 121);
//  перен. Зазнати провалу в чому-небудь; упійматися. На таких фальшованих цифрах Поцілуйко одного разу мало не спікся, але, зрештою, усе обійшлося (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 496.

Коментарі (0)

СПЕКТИСЯ 2 див. спікатися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 496.

Коментарі (0)