СПЕКУЛЮВА́ТИ, юю, юєш, недок., чим, на чому, заст. на що і без додатка.
1. Займатися спекуляцією
(див. спекуляція 1 1). Він спекулянт, живе в цьому
будинку і часто їздить до Одеса [Одеси] спекулювати
(Іван Микитенко, II, 1957, 318); Сімнадцять років тому мсьє
Івар приїхав до Парижа спекулювати на воєнних приставках
(Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 247);
// Використовувати
складні обставини, труднощі і т. ін. для
власної наживи. Спекулюючи на труднощах, капіталісти
і різного роду ділки роздували ціни на виноробну
продукцію (Знання та праця, 9, 1965, 6).
2. перен. Будувати свої плани, розрахунки на чому-небудь, використовувати щось у корисливих інтересах. Погляда [Петро] на всіх по-барськи Та ганьбить ім'я шахтарське. Спекулюючи званням, Дорогим і рідним нам, Вимагає він повсюди, Щоб йому годили люди (Степан Олійник, Вибр., 1959, 195); — Не думай, що я без серця, що спекулюю на смерть [на смерті] свого мужа (Іван Франко, IV, 1950, 358).