в означеннях
Тлумачення, значення слова «сперечник»:

СПЕРЕ́ЧНИК, а, чол., рідко.

1. Те саме, що сперечальник. Ніяк не скінчаться одвічні сії спори, та й як мають скінчитись, коли сперечники одно одного не розуміють (Леся Українка, V, 1956, 32).

2. Те саме, що супротивник. [В'язень-лицар:] Ні, Зевес не був тираном низьким, він почесно карав своїх сперечників великих (Леся Українка, II, 1951, 186).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 499.

Коментарі (0)