в означеннях
Тлумачення, значення слова «спід»:

СПІД, споду, чол.

1. Нижня частина, дно чого-небудь. Тільки по легкому рухові жил на ватагових руках помітно, що на споді в посуді одбувається щось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 325); — На споді в скрині є картонка від товариша мого чоловіка (Василь Стефаник, I, 1949, 254); Все глибше й глибше вони копали перед собою землю, і всі тупо дивилися на спід виритих ямок (Петро Панч, В дорозі, 1959, 48); На споді кар'єру була вода (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1949, 395); На самім споді тачанки лежали в сіні пахучі яблука (Олесь Гончар, III, 1959, 73).
 Догори сподом: а) уверх нижньою частиною, дном. Насеред казні лежав перевернений догори сподом верхняк залізної печі (Іван Франко, ii, 1950, 256); б) те саме, що Догори ногами (дном) (див. догори). — Догори сподом поставимо світ — я це добре собі уявляю! І першим ділом — покінчимо з війною... (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 76); На спід — під що-небудь. Пошили сині всім жупани, На спід же білії каптани, — Щоб був козак, а не мугир (Іван Котляревський, I, 1952, 187).
Підвернути під спід кого — підкорити кого-небудь чиїйсь владі. Всім світом буде управляти [Еней], По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (Іван Котляревський, I, 1952, 155).

2. Нижня частина предмета, ближча до основи, до землі; низ. Підпалили сосну від споду до верху (Павло Чубинський, V, 1874, 394); Горький запросив мене поїхати на чудесній яхті в Fore de Greco, город під самим Везувієм, на народне свято.. В городі скрізь вінки, вибудовані були башти, обвішані з вершечка до самого споду коралями (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 326).

3. Зворотний, нелицьовий, повернений донизу бік чого-небудь. Дмухнув вітер, і прибережний верболіз унизу біля річки раптом посивів — то з нього полетіло останнє листя, замигтівши в повітрі білим сподом (Олесь Донченко, VI, 1957, 372); Є у неї скриня-сундучок, на споді кришки — фотографія Тимка (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 455);
//  Нижня скоринка хліба. — Ось яка м'яка і легка, як пух, — казала вона, стукаючи під спід паляниці кулаком (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 32).
 Під сподом: а) унизу, знизу. Вогонь потріщав трохи під сподом і вигнав дим (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 347); б) з вивороту. Часом найкраща тканина під сподом — просто груба ряднина (Леся Українка, I, 1951, 201).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 523.

Коментарі (0)