в означеннях
Тлумачення, значення слова «спільний»:

СПІ́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який належить усім або багатьом. Щоб лиха не знати, треба спільним плугом спільне поле орати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 349); Ще в димних просторах моєї держави, ладнаючи спільні мости, Іван з Краснодона і Ян із Варшави здружились, як рідні брати (Микола Упеник, Вітчизна миру, 1951, 42);
//  Який належить одному й іншому (іншим); який є загальною приватною власністю двох і більше осіб. Є їм чого переживати обом, адже той запеленгований передатчик [передавач], так безнадійно потрощений бурею людських пристрастей, був їхнім спільним витвором (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 109); Право власності може належати двом або декільком особам спільно, частками (спільна власність) (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 14);
//  Призначений для колективного користування (в якійсь групі, в якомусь колективі). В спільній їдальні він казав йому сідати насупротив себе (Іван Франко, II, 1950, 180); — А навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір коло хати спільний, хоч на йому й стоїть і твоя й моя повітка та загорода (Нечуй-Левицький, II, 1956, 354).

2. Який виконується, досягається і т. ін. всіма (в суспільстві, групі, колективі). Робота спільна, як пісня весільна (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 348); Розумію, що Вам докучили вже наші спільні справи, вже хочеться одпочити на чомусь іншому (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 379); Слава братерству й дружбі, загартованим у спільних боях за свободу! (Максим Рильський, III, 1956, 58); Пригадав [поет] комсомольський зліт. Спільну працю в селі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 9); У спільному поході інших руських князів проти половців сіверські князі відмовились брати участь (іст. СРСР, I, 1956, 56); У вчених Радянської України, хоч в якій би галузі науки вони не працювали, одна спільна мета — служити соціалістичній Батьківщині, справі комунізму (Комуніст України, 2, 1969, 60);
//  Який здійснюється, проводиться і т. ін. разом із ким-небудь. Вони [мати й син] раді були обоє, що знову живуть спільним життям, як ще тоді, коли стара могла ходити по світі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 278); З Андрієм у Каті відносини були такі ж хороші, дружні, як і з початку їх спільного життя (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 170);
//  Колективний, груповий. Уся її фігурка тремтіла зі зворушення на саму згадку про товаришів спільних снідань (Іван Франко, II, 1950, 291); Крадуть мій час люди, спільні обіди, вечері, літературні читання, які одбуваються часто (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 422); Спільні дії комуністичних і робітничих партій — настійна вимога часу, яка відповідав корінним інтересам усього революційного руху (Комуніст України, 6, 1967, 10);
//  Який виявляється, проявляється всіма присутніми, оточуючими або всіма в якійсь групі, в якомусь колективі. Так творили свої пісні і мотиви первісні дикуни, що в пориві спільного екстазу імпровізували строфу за строфою (Василь Еллан, II, 1958, 66);
//  Який твориться, видається або підтримується всіма присутніми, оточуючими (про звуки, гомін і т. ін.). Всі вони [голоси] злились.. у один спільний голос, який веде пісню, довгу, скучну, монотонну (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 131); Помалу спільний гомін стихає (Леся Українка, II, 1951, 536).
 Спільними зусиллями (силами, турботами і т. ін.) — гуртом, колективно. Радянські фольклористи спільними зусиллями покажуть світові красу, силу й велич творчості українського народу (Максим Рильський, IX, 1962, 214); Спільними силами засвітимо в наших селах електричні вогні — вогні Перемоги (Василь Кучер, Засвітились вогні, 1947, 51).

3. Той самий для одного й іншого (інших); який стосується одного й іншого (інших). Опріч Тасі, вони згадували багато спільних знайомих (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 318); — Великий вчений Дарвін довів і пояснив нам, як у боротьбі за життя з'явились різні ознаки у потомків спільних батьків (Олександр Довженко, I, 1958, 459);
//  Який стосується того самого предмета (про спогади, думки і т. ін.). [Андрій:] Важно, що ми вкупі зросли, маємо спільні спогади (Леся Українка, III, 1952, 719); І от вони вдвох з Марією. Пливуть спільні думки (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 51);
//  Який має однакове відношення до всіх, до кожного (в якій-небудь групі). Російська мова фактично стала спільною мовою міжнаціонального єднання і співробітництва всіх народів СРСР (Програма КПРС, 1961, 101); Любі моїі Ви і в горі, і в радощах все були вкупі, наче троянди рожеві на кущику спільнім (Леся Українка, I, 1951, 230); Громада звела ті джерела до спільного русла, обвела їх невисокою підмурівкою у вигляді підкови (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 40); Пірамідою називається многогранник, в якого одна грань, що називається основою, є який-небудь многокутник, а всі інші грані, що називаються бічними, — трикутники, які мають спільну вершину (Геометрія, II, 1954, 37);
//  Власт. кільком, багатьом людям, характерний для кількох, багатьох явищ. Тисячам людей у житті властиві чисто зовнішні спільні ознаки, що створюють інколи помилкове враження всеохоплюючої подібності різних характерів, темпераментів тощо (Радянське літературознавство, 6, 1971, 4);
//  у знач. ім. спільне, ного, сер. Те, що властиве кільком, багатьом людям, характерне для кількох, багатьох явищ. Не правда ж, в наче щось спільне між вогнями і співом? Як окремі вогні вгорі змішали свій дим, так і окремі хори, як поломінь сильні і яскраві, зіллялись.. в мозаїку згуків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 238); Антоніна — .. ровесниця Лени і її товаришка по гімназії, подруга по родинній традиції, але спільного між ними мало (Леся Українка, III, 1952, 719).
 [Мати (було)] багато спільного — бути чимсь дуже схожим на кого-, що-небудь, нагадувати когось, щось. В діяльності художників-передвижників, що мала багато спільного з діяльністю композиторів-кучкістів, брали наші [українські] художники активну участь (Максим Рильський, IX, 1962, 150); Рубінові здалося, що це говорить не бабуся, яку він сьогодні вперше в житті побачив, а мати — так багато було спільного в інтонаціях, навіть в самому ладі мови (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 8); Не мати нічого спільного з ким—чим — не мати ніякого відношення до кого-, чого-небудь. Радикали заявили, що нічого спільного з москвофілами не мають і на жодну роботу з ними не підуть (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 150); У нас комедійних персонажів чомусь позбавляють розуму, а треба робити зовсім навпаки. Комедійний характер нічого спільного з розумовою недоладністю не має (Олександр Довженко, I, 1958, 21).
Найменше спільне кратне див. кратний.
Зводити (звести) до спільного знаменника див. знаменник; Знаходити (знайти і находити, найти) спільну мову див. знаходити, находити1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 528.

Коментарі (0)