в означеннях
Тлумачення, значення слова «спілий»:

СПІ́ЛИЙ, а, е. Який поспів (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрілий, достиглий. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 58); Чорний дрізд у муравах шовкових Шукає спілих, медових ягід (Максим Рильський, I, 1960, 202); Очі.. бачать рухливе золото спілих хлібів (Михайло Стельмах, I, 1962, 293); Ще не розпрощався [дуб] з торішньою одежиною — сухим кучерявим листям, серед якого де-не-де висіли спілі жолуді (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 217);  * Образно. Вже спілого літа він одвозив дядині кадубець меду (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 22).
Спілий ґрунт — ґрунт, що за своїм фізичним і біохімічним станом готовий під посів або посадку сільськогосподарських культур; Спілий ліс — ліс, який досяг граничного віку й придатний для використання.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 527.

Коментарі (0)