СПІШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПІШИТИ, шу, шип, док., перех. Примушувати злізти з коня, коней, численні міномети заговорили з такою силою, що довелося негайно спішити один полк, зайняти ним оборону (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 327).
СПІШУВАТИ, ую, уєш, недок., СПІШИТИ, шу, шип, док., перех. Примушувати злізти з коня, коней, численні міномети заговорили з такою силою, що довелося негайно спішити один полк, зайняти ним оборону (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 327).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 534.