в означеннях
Тлумачення, значення слова «спішитися»:

СПІ́ШИТИСЯ див. спішуватися.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 533.

Коментарі (0)

СПІШИ́ТИСЯ, шуся, шишся, недок., розм. Те саме, що спішити. Мартоха немов спішилася натішитись сею дитиною і пестила її так, що Пріська з Улянкою аж зненавиділи мазуху (Леся Українка, III, 1952, 667); Тарас спішився з від'їздом; він хотів уже бути на двірці, бо здавалося йому, що там якісь веселіші гадки прийдуть до голови (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 69); Маленька перекуска тяглась уже дві години. Панство не спішились, гомоніли, жартували (Іван Франко, II, 1950, 368); У сумраці другого поранку спішилася незугарно одягнена постать, оперезана вузьким ремінцем, самітним гостинцем поквапно вперед (Ольга Кобилянська, II, 1956, 92);  * Образно. Години йдуть — куди вони спішаться? (Леся Українка, I, 1951, 180).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 533.

Коментарі (0)