в означеннях
Тлумачення, значення слова «співак»:

СПІВАК, а, чол.

1. Людина, яка уміє й любить співати, багато співає. Козак Мамай — мандрівний запорожець ..і гультяй, жартун і філософ, бандурист і співак (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 61); Як він схилявся перед піснею! Як заздрив усім без винятку співакам, котрі мали сміливість роззявляти на людях рота (Юрій Яновський, II, 1954, 97); Стефик усіх вуличних співаків у Львові знає (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 254);
//  Той, хто співає. Зухвалий спів наближався, наростав, наче десь з далекого степу. Невдовзі на дверях з'явився і сам співак: присадкуватий карячконогий боєць (Олесь Гончар, III, 1959, 147);
//  Той, хто займається співом професійно. В альбомах [платівок] лежали симфонічні концерти, цілі опери, багаті записи народних пісень, романси у виконанні видатних співаків (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 184); Був Кропивницький не лише великим знавцем, а й талановитим співаком, виконавцем і популяризатором української пісні (Народна творчість та етнографія, 3, 1965, 14);
//  Співочий птах. — Слухаю жайворонків. От співаки! Люблю, коли пташки співають (Олександр Копиленко, Подарунок, 1956, 21); Відвідувачі [виставки].. зможуть придбати чучела диких птахів, виберуть собі грампластинки з піснями лісових і степових крилатих співаків (Знання та праця, 4, 1966, 12).

2. рідко. Те саме, що співець 1. Життя йшло, а було в житті тому і кайданів, і голоду, і холоду, і всього, що мусить зазнати співак невільного народу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 175).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 513.

Коментарі (0)